ТІЛЕСНЕ, ВІЗУАЛЬНЕ, ЦИФРОВЕ: ДИНАМІКА ТИПОГРАФІЧНОГО ВИСУНЕННЯ В ІНСТАПОЕЗІЇ РУПІ КАУР
Ключові слова:
Instapoetry, Rupi Kaur, typographic foregrounding, visual poetry, contemporary poetry, digital aesthetics, Інстапоезія, Рупі Каур, типографічне висунення, візуальна поезія, сучасна поезія, цифрова естетикаАнотація
У статті проаналізовано феномен Інстапоезії як сучасного прояву візуальної поезії, що функціонує в межах цифрового простору, зокрема на платформі Instagram. Основна увага зосереджена на творчості Рупі Каур а саме її збірці «Milk and Honey» як яскравому прикладові мультимодального підходу до поетичного висловлювання. Окремо розглянуто типографічне висунення як одну з головних ознак Інстапоезії, що проявляється у просторовій організації тексту, використанні шрифтів, візуальних елементів та відсутності класичних поетичних ознак – рими, пунктуації та традиційної строфи. Рупі Каур вміло поєднує вербальний і візуальний компоненти для посилення емоційного ефекту, створюючи унікальну поетичну форму, яка резонує з молодіжною аудиторією та відображає актуальні соціальні та психологічні теми: травму, любов, самоідентифікацію, фемінність та самозцілення. Також досліджено суперечливе ставлення до Інстапоезії у літературному середовищі, в якому вона часто критикується за поверховість. Водночас постмодерна перспектива дозволяє побачити в ній новий рівень інтеграції мистецтва, особистості та соціального меседжу. Виявлено, що Інстапоезія постає не лише як літературна форма, а також як дизайнерське рішення, де поет виконує роль куратора естетичного простору власного твору. Окрім зовнішнього візуального оформлення, досліджено і внутрішню структуру поезій: варіативність шрифтів, відсутність пунктуації, використання курсиву як засобу мовного підкреслення тощо. Інстапоезія у своїй сутності – це глибока емоційна відповідь на цифрову добу, де кожен користувач може стати учасником літературного процесу. Він може не лише давати зворотній зв’язок, а і продукувати власні зразки. Її еволюція демонструє трансформацію читацької культури, що переходить від пасивного сприйняття до інтерактивної взаємодії з текстом, зокрема через коментарі, репости та персоналізовані візуальні інтерпретації, а також нові форми читацької рецепції в умовах діджиталізації культури. Визначено перспективи подальших досліджень у площині впливу цифрової культури та гештегових практик на формування поезії, створеної не лише людьми, а й штучним інтелектом.
