СТИЛЬ ЕРІХА МАРІЯ РЕМАРКА У РОМАНІ НІЧ У ЛІССАБОНІІ ТА ТЕРАПІЯ ВОЄННИХ НАСЛІДКІВ В УКРАЇНІ
Ключові слова:
війна, метафора, однозначність, стиль, терапія, УкраїнаАнотація
Стаття присвячена можливості використання воєнного та післявоєнного досвіду, викладеного у творах Е.М. Ремарка для опрацювання травм, завданих війною українському народу. Лаконічність та однозначність стилю, порівняння, символізм можуть бути використані, як приклад, у терапевтичній практиці. Застосовані у творах метафори, короткі речення, саме представлення подій, реально пережитих відчуттів - є вираженням особистого досвіду Еріха Марія Ремарка, що може бути корисним у нашому часі та ситуації. Самосприйняття автора Еріха Марія Ремарка, яке, принаймні стиль, починаючи з 1929 року, було позначене прагненням та метою виступати глобальним автором і писати літературні тексти в дусі гуманістичних цінностей та принципового неприйняття війни, щоб охопити світову аудиторію та вплинути на її мислення. Е.М. Ремарк є особистістю з чіткою комунікованою у міжнародній громадськості позицією, яка впливала на форму, зміст і час публікацій. Його романи були спрямовані, насамперед, щоб звернутися до якомога ширшої міжнародної аудиторії. Тому, у міжнародній комунікації існує можливість через використання фраз, метафор, порівнянь з його текстів, доносити людям, біль та реальність, яку відчуває український народ зараз, з метою інтеграції біженців українців з посттравматичними травмами за кордоном.