РИТОРИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕДІАРЕПРЕЗЕНТАЦІЙ ПОЛІТИЧНИХ СКАНДАЛІВ
Ключові слова:
політичний скандал; медійний дискурс; фреймінг; критичний дискурс-аналіз; медійна репрезентаціяАнотація
У статті розглядаються риторико-стилістичні особливості медіарепрезентацій політичних скандалів у сучасному публічному дискурсі. Скандал інтерпретується як результат дискурсивної конструкції, сформованої через медіафреймінг, а не як суто фактичне порушення. У дослідженні особливу увагу приділено лексичному вибору, оціночній мові та наративним структурам як ключовим механізмам, що формують інтерпретацію політичних подій у публічному дискурсі. Методологічною основою дослідження є критичний дискурс-аналіз. Критичний дискурс-аналіз розглядається як підхід, що досліджує мовні структури у зв’язку з владними відносинами та ідеологічними процесами. Така перспектива дає змогу проаналізувати, як формуються значення у медіадискурсі, та виявити ключові лінгвістичні й риторичні моделі у репрезентації політичних скандалів.
Результати дослідження свідчать про те, що медіависвітлення не лише відображає події, а й активно формує їх інтерпретацію через механізми фреймінгу та стилістичні засоби. Аналіз демонструє, що оціночна лексика, емоційно забарвлена мова та наративна організація сприяють конструюванню скандалу як значущого публічного явища. Показано, що різні медіанаративи можуть акцентувати увагу або на юридичній відповідальності, або на політичній мотивації, тим самим продукуючи конкуруючі інтерпретації однієї й тієї самої події. Результати також свідчать, що зміни у фреймінгу в різних медіа можуть впливати на сприйняття серйозності та значущості скандалу з плином часу. Політичні скандали, таким чином, можуть розглядатися як динамічні дискурсивні процеси, у межах яких значення постійно конструюється та переосмислюється в сучасному суспільстві. У свою чергу, це зумовлює потребу у подальших дослідженнях лінгвістичних механізмів медіафреймінгу в умовах цифрової комунікації, зокрема щодо ролі взаємодії аудиторії та циркуляції інтерпретацій на різних платформах. Водночас аналіз показує, що взаємодія медіадискурсу та залученості аудиторії додатково інтенсифікує циркуляцію та переінтерпретацію наративів скандалу в цифровому середовищі.
